«Не все мы умрем, но все изменимся»…
Задумываюсь. Значит это все – равно буду уже не я. Не я привычная для самой себя. Без своего имени и своей фамилии, без своей судьбы, родителей, до бесконечности любимых друзей. Я персть… значит в каком – то смысле моя жизнь закончится.. А я жадная! Такая жадная!… До смешного…
Мне жаль отдавать ее.. Мне каждую секунду этой жизни хочется удерживать и растягивать.. Не скрою, когда темно, тошно, тяжело, то, конечно, закрыв глаза, мечтается, чтобы ушла тяжесть, ушло наваждение, убежал страх… А когда хорошо, то заглядываешь в глаза счастью и не моргаешь, чтобы не потерять ни мгновения, ни секунды.. А глаза у счастья огромные… всегда светлые, радостные…
На днях случилась проблемка… Серьезная для меня… И, Слава Богу, разрешилась… И я вышла в те же двери, что и зашла и пошла по тем же улицам, по которым шла полчаса назад, но солнце было ярче, птицы пели громче, и душа пела… Душа – пой! Пой! Дари мир! Сжигай себя, ради радости ближнего, потому что от его радости и твоя свечка зажжется… Верю.. я в это верю…
Только бесконечно жаль, что жизнь проходит. Постоянно ловлю себя на мысли, что вот -вот снова наступит детство, потом стану подростком.. А потом понимаю, что бывшее в будущем не значится. И так странно, так бесконечно странно… Потому и пытаюсь вдохнуть, осязать, проникнуть в каждый глоточек жизни….
Оля Акимцева,
Москва, Россия
пишу.
в 2004 году вышла книга "Ванька" в издательстве "Библия для всех"
ура!!! вышла моя вторая книга!!!! "Секреты маленькой принцессы" изд-во "Росмэн"
покупайте, пишие отклики!!!!
мои контакты:
oakim(at)mail(dot)ru
Прочитано 8866 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
