Колись давно, на білому світі, жив маленький хлопчик, звали його - Сум. І мав він дуже велику мрію - стати щасливим і радісним, бо в своїй сім`ї він не мав жодного щасливого дня.
І задумав він піти по світу у пошуках Щастя.
Прокинувся він раненько, зібрав свої пожитки у маленький рюкзачок тай рушив по світу за Щастям.
Йшов він цілий день, дуже стомився, вирішив присісти на пеньочку відпочити, та раптом, як вискочить сзаду нього грибок:
- Ой, ти звідки взявся такий, ти хто? - запитав Сум.
- Я грибок Приг-Скок, живу в лісі, а ти хто такий?
- Я хлопчик Сум, ходжу по світу у пошуках Щастя.
- Ти шукаєш Щастя? Так тобі не потрібно більше нічого шукати, ти вже його знайшов. У нашому лісі є дуже багато Щастя: і ягоди, і усіляка зелень, а також саме велике Щастя - це моя сім`я грибів: Рижик, Пижик, Маслючок - з ними ти будеш дуже щасливий. То, що згоден залишитись?
- Ну добре, грибок Приг-Скок, ти мене вмомив, я залишуся з вами, можливо саме тут я буду почуватися щасливим,бо я ж навіть не знаю, яке воно те Щастя.
І стали вони жити в лісі, їсти ягоди, слухати спів соловейка.
Пройшло небагато часу, як сум почав згадувати своїх рідних, яких залишив вдома. А тим часом за ним дуже сумували його мама - Печаль і тато Труд, сестричка - Самотність і маленький братик - Непосміх. Так проходили дні та ночі.
Та Суму ніяк не вдавалося відчути подих Щастя. І одного разу він зрозумів, що щасливим він буде лише зі своєю сім`єю і вирішив повернутися додому. Як же швидко він біг, щоб скоріше побачити своїх рідних, і коли вже нарешті добрався додому і зазирнув з вулиці у віконечко, то побачив їх зібраних за великим столом з сумними обличчями.
- Як же я міг не зрозуміти раніше свого Щастя, тож щоб бути щасливим, потрібно дарувати Щастя іншим, а головне своїм рідним.
Він гучно відчинив двері і сказав: - Привіт, мене звати Щасливий, Сума більше немає, я знайшов своє Щастя. Пробачте мене і прийміть до своєї родини!
Так і стали вони жити-поживати в своєму маленькому будиночку і від тоді їх звали: мама- Радість, тато- Веселий, сестричка- Посмішка та маленький братик - Працелюб, а з ними дуже вдоволений своєю знахідкою Щастя, хлопчик - Щасливий!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
А как это банато ,ну в тексте так написано ,немогу понять.А вобще такое слово еть или нет. Комментарий автора: Что касается слова "банато", тоесть "багато", заметив такую опечатку люди мудрые обычно стараются не задавать лишних вопросов, ведь суть произведения то и так ясна.
Публицистика : Симфония Любви - Христиана И. В 2001 году Господь повёл нас троих в Свои откровения. Мы встречались у меня дома. И цель наших встреч – Искать Его Лица. Через некоторое время Он чётко начал обращаться к нам в откровениях, сновидениях, через Своё Слово и через общение с нами.
http://www.hristiana.zp.ua
В 2004 г. Господь Сказал: «Пиши книгу. Эта книга будет о Любви. Вы должны собираться вместе, и Я буду вести вас в Духе Святом. Это будет прекрасное время общения со Мной. Эта "Симфония Любви" откроет двери сердец многих людей к принятию Моей Любви (От.3:20). Всё человечество ожидает Откровения о Моей Любви (Рим.8:19). Автор Книги - Дух Святой».
Когда мы с Господом, писали эту книгу, Бог перекраивал нас, наши души. Не столько мы писали книгу, как Господь писал нас. Горы наших твердынь разрушались. Наш недостаток знаний Его - наша пустота наполнялась Господом. Как я уже говорила нас было трое и Дух Святой. Каждый записывал свои Откровения, а потом вносили их в компьютер. Сначала мы хотели свои Откровения записать по отдельности, как кому Давал Господь, но потом увидели, что все Откровения надо записывать как единое целое, потому что все Откровения переплетаются и соединяются друг с другом Господом в одно целое!
Во время наших встреч и поисков Бога – т. е. во время «Общения Духа Святого» наш разум постепенно преображался Господом. Господь напоминал нам все Свои Откровения и Его Слово, и дополнял недостаток Его знания в нашем разуме недостающими Его Откровениями, чтобы дополнить наши познания Его Любви к нам.
Мы делали свои шаги веры и познавали Его нелицемерную к нам Любовь, Его долготерпение в обучении нас, Его Веру и Надежду на нас. Господь сказал: - «Каждое Откровение очень важно. Вы должны вернуться ко всем Моим Откровениям. Когда будете писать, жаждите быть Водимыми Духом Святым и Я помогу вам соединить все Мои Откровения. Научитесь всё это соединять по Духу. Я буду вести вас в этом. Эту книгу вы должны написать как можно скорее. Если вы будете уповать на Моё водительство, у вас всё получится. Делайте так, как Я говорю. Я Буду говорить что писать и как. Это Я буду трудиться через вас. Поторопитесь с этим Словом. При этом вы учитесь вникать в свой дух, в себя. Через это Слово вы также учитесь общаться со Мной».
